Технологія проектного навчання

Технологія проектного навчання - альтернативна технологія, яка протиставляється класно-урочній системі, при якій не даються готові знання, а використовується технологія захисту індивідуальних проектів.

Проектне навчання є непрямим, і тут цінний не тільки результат, але в більшій мірі сам процес. У повній формі робота над проектом проходить шість стадій: підготовка, планування, дослідження, висновки, подання або звіт, оцінка результату і процесу. Викладач перетворюється на куратора або консультанта:

- допомагає учням у пошуку джерел;

- сам є джерелом інформації;

- підтримує і заохочує учнів;

- координує і коригує весь процес;

- підтримує безперервний зворотний зв'язок.

Проект - буквально це «кинутий вперед», тобто прототип, прообраз будь-якого об'єкта, виду діяльності, а проектування перетворюється в процес створення проекту.

Проектування найбільш поширений вид інтелектуальної діяльності. Велика кількість гуманітарних проектів і в журналістиці, і на телебаченні, і в усіх сферах мікро-і макросоціуму майже усунуло технічне звучання цього поняття.

Ефективність застосування проектної діяльності у додатковій освіті полягає в тому, що:

1) відбувається розвиток творчого мислення як обов'язкової умови реалізації проектної діяльності;

2) якісно змінюється роль педагога: усувається його домінуюча роль в процесі присвоєння знань і досвіду, йому доводиться не тільки і не стільки навчати, скільки допомагати дитині вчитися, направляти її пізнавальну діяльність;

3) вводяться елементи дослідницької діяльності;

4) формуються особистісні якості вихованців, які розвиваються лише в діяльності і не можуть бути засвоєні вербально (у групових проектах, коли «працює» невеликий колектив і в процесі його спільної діяльності з'являється спільний продукт, звідси розвивається вміння працювати в колективі, брати відповідальність за вибір, рішення, розділяти відповідальність, аналізувати результати діяльності, здатність відчувати себе членом команди - підпорядковувати свій темперамент, характер, час інтересам спільної справи);

5) відбувається включення вихованців у «добування знань» та їх логічне застосування (формуються особистісні якості - здатність до рефлексії та самооцінки, вміння робити вибір і осмислювати як наслідки цього вибору, так і результати власної діяльності).